-
1 kind
1. n1) сорт; вид, різновидність; клас; розрядthe wrong kind of coat — не таке пальто, як потрібно
all kinds of things — всілякі (різні) речі
several kinds of apples — кілька сортів яблук, яблука різних сортів
coffee of a kind — щось схоже на каву, погана кава
2) рід; племяthe male kind — чоловіча стать, чоловіки
3) природа, характер; характерна особливість4) юр. кровна (кревна) спорідненість2. adj1) добрий, доброзичливий; сердечний; ласкавийa kind person — добра людина, добрий чоловік
2) люб'язний, уважнийyou are very kind — ви дуже люб'язні, дякую
it is very kind of you — це дуже люб'язно (мило) з вашого боку
will you be kind enough (will you be so kind as) to do that — будьте ласкаві (люб'язні), зробіть це
with kindest regards, Yours... — з щирим привітом Ваш... (кінцівка листа)
3) слухняний, піддатливий4) тех. що піддається обробці5) м'якийhair kind to the touch — волосся, м'яке на дотик
6) люблячий, ніжний7) природний, природжений8) хорошого (гарного) походження, гарної породи; хорошого сорту9) вдячний* * *I n1) сорт, клас, розряд; різновид, вид; подібні предмети; схожі люди3) рід, вид; плем'я4) природа, характер, відмітні риси5) натура (як засіб оплати.)6) icт. манера, спосіб ( властивий кому-небудь) a kind of майже; щось начебто, щось схожеII a1) добрий, доброзичливий; сердечний; люб'язний, уважний2) приємний, м`який3) податливий, слухняний; тex. який піддається обробці; гipн. м'який ( про руду) -
2 kind
I n1) сорт, клас, розряд; різновид, вид; подібні предмети; схожі люди3) рід, вид; плем'я4) природа, характер, відмітні риси5) натура (як засіб оплати.)6) icт. манера, спосіб ( властивий кому-небудь) a kind of майже; щось начебто, щось схожеII a1) добрий, доброзичливий; сердечний; люб'язний, уважний2) приємний, м`який3) податливий, слухняний; тex. який піддається обробці; гipн. м'який ( про руду)
См. также в других словарях:
властивий — а, е. 1) кому, чому. Характерний для кого , чого небудь; притаманний. 2) заст. Справжній, дійсний … Український тлумачний словник
чужий — а/, е/. 1) Належний комусь іншому, не власний, не свій. || Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями. || у знач. ім. чуже/, жо/го, с. Те, що надбане іншим. || Який є продуктом мислення кого небудь іншого (про думки, ідеї, слова і… … Український тлумачний словник
розмова — и, ж. 1) Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким небудь. || Обмін думками, відомостями за допомогою міміки, жестів і т. ін. || заст., рідко. Діалог у літературному творі. || Чиї небудь слова, вислови; мова, розповідь. || Спосіб… … Український тлумачний словник
уроджений — (вро/джений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити. || тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. 2) Властивий кому небудь від народження; природжений. || Який володіє природним даром в якій небудь галузі.… … Український тлумачний словник
прибраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прибрати. || при/брано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який прибрався, гарно, охайно одягся. 3) у знач. прикм. Не властивий кому небудь, не звичайний для когось. •• При/браний ба/тько (при/ … Український тлумачний словник
природний — а, е. 1) Прикм. до природа 1). || Створений природою, а не людиною. Природні пасовища. || Який є в природі. || Зумовлений, спричинений законами природи. || Який здійснюється відповідно до законів природи. •• Приро/дна зо/на (сму/га) ; Приро/дний… … Український тлумачний словник
притаманний — а, е. 1) кому, чому, рідко для кого – чого. Властивий комусь, чомусь, характерний, звичний для кого , чого небудь. 2) заст. Справжній. 3) рідко. Належний кому небудь; власний … Український тлумачний словник
природжений — і прирожде/нний, а, е. 1) Властивий від народження; вроджений, успадкований. •• Приро/джені хворо/би група патологічних станів, виникнення яких пов язане або з порушенням окремих етапів внутрішньоутробного розвитку, або з наявнісю певних… … Український тлумачний словник
наносний — а/, е/. 1) Нанесений водою, вітром і т. ін. 2) перен. Не властивий кому , чому небудь, запозичений у когось, внесений звідкись … Український тлумачний словник
непритаманний — а, е. Не властивий кому , чому небудь … Український тлумачний словник
характерний — I хар актерний а, е. 1) У сценічному мистецтві – властивий певному народові, епосі, суспільному середовищу. || Який втілює певний психологічний тип. •• Характе/рний та/нець вид сценічного танцю, до якого належать стилізовані національні танці. 2) … Український тлумачний словник